Когда же вы, твари, крови напьетесь!?

Я - Константиновка, я - безвинно убитые люди!

Совершенно не укладывается в голове, как солдаты называющие себя защитниками могут так наплевательски относиться к жизням тех кого они "защищают"! Хватило года, чтобы одна "правильная" часть страны стала относиться как к скоту к жителям другой части страны. Бессильная злоба охватывает! Невинные люди гибнут на улице своего города, во время перемирия, и не от шальной пули или осколка, а от, сука, "защитников"!

Вы - те кто сотворил это убийство, знайте - вы убийцы! Как бы не обеляли историю укроСМИ, вы - убийцы.

Ян Таксюр

(тест для співвітчизників)

Якщо, дізнавшись про далеке горе,

Ти запитаєш, синку, лише те,

Чи загасили хвилю непокори,

А доля вбитих чи калік тобі пусте,

Якщо померлу дівчинку не шкода,

Бо та ходила не по тій землі,

Чи вийшла з «неприємного» народу,

А ти сидиш під дахом, у теплі

І пишеш друзям: «Добре, так і треба,

Таких дітей розчавлять всіх нехай,

Таким не треба жить під нашим небом».

Тоді…тоді, мій друже, пам’ятай:

Вважать себе ти можеш ким завгодно –

Чи патріотом, чи-то навпаки,

Чи суперменом, твердим і холодним,

Що із «компа» стріляє залюбки,

Чи вірним другом «гейського кохання»,

Чи лицарем, що боронить свій край.

Ти можеш все. Лише одне прохання:

Себе Людиною ти більше не вважай.